КАШШАЙ АНТОН МИХАЙЛОВИЧ

(1921-1991)
Народний художник України

Кашшай Антон Михайлович – видатний український художник, яскрава та блискуча творчість якого ввійшла до золотих фондів класики українського образотворчого мистецтва. Він є одним з тих “стовпів”, чиє ім’я назавжди пов’язане з творчим злетом закарпатської школи живопису.

Здобувши основи професійної майстерності у славетних Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі (1929-1939 рр.), А. Кашшай прийняв від них духовну естафету формування новітніх художніх принципів, творчо розвинув їх та продовжив життя такого унікального феномену, як закарпатська художня школа, створивши величезну галерею прекрасних, досконалих та неповторних епічних полотен. Великий мистець, патріот і педагог, Антон Кашшай не тільки сам зробив безцінний внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва 40-90-х років ХХ ст., а й виховав цілу плеяду молодих художників нової генерації, які продовжують розвиток закарпатської школи на сучасному етапі.

Антон Кашшай народився 24 лютого 1921 р. у с. Дубриничі Перечинського району в сім’ї лісничого. У 1929 р. родина переїхала в м. Ужгород і хлопець вступив до гімназії, де в той час викладав Йосип Бокшай. Мистець побачив у малюнках хлопця особливий дар і взяв його до себе на навчання. Завдяки Й. Бокшаю та іншому видатному майстру того часу А. Ерделі молодий студент отримав основи художньої освіти. Згодом стосунки вчителів і молодого художника стають дружніми та партнерськими. Вони їздять разом на пленери, у творчі поїздки. Художник завдяки метрам не тільки вчиться основам живопису, а й вбирає в себе велику відданість мистецтву славетних майстрів. А великий талант, яскрава особистість та наполеглива праця формують власне, унікальне й неповторне творче обличчя.

У 1939 р. художник закінчує гімназію та плекає мрію про подальше навчання -чи в Будапештській академії мистецтв, чи в Америці. Події воєнних років змінюють плани мистця, і тільки в 1945 р. він кардинально змінює життя та повністю віддається справі художника. Після створення на Закарпатті обласної організації Спілки художників СРСР А. Кашшай стає першим директором Ужгородських творчо-виробничих майстерень Художнього фонду СРСР.

Перша ж обласна виставка в 1947 р. приносить йому успіх. Через декілька років, під час декади української літератури і мистецтва, чотири твори А. Кашшая експонувались на республіканській виставці, а потім у Ризі та Москві. Вже на початку 50-х років художник створює картини, які відразу зробили його ім’я відомим у всьому колишньому СРСР, – “Зима в Карпатах”, “Під горою”, “Рання весна”, “Останній сніг”, “Сонячний день”, “Дерева”, “На річці Уж”, “Весна в Карпатах”, “Осінь”, “Хвойний ліс”, “Після дощу”. Картини захоплюють яскравістю, епічністю, неординарністю і в той же час душевністю і теплотою. Картина “Зима в Карпатах” (1952 р.) була придбана Третьяковською картинною галереєю і ввійшла до золотого фонду всесоюзного мистецького надбання. А невдозі роботи А. Кашшая почали збирати відомі музеї, галереї та колекціонери в різних куточках світу.

Своїми творами Антон Кашшай закріплює свій успіх у глядачів і користується заслуженим авторитетом у колег. У 1961 р. його обирають головою Закарпатської обласної організації Спілки художників УРСР, яку він очолює багато років.

Протягом 60-70-х років А. Кашшай здійснив творчі поїздки в Італію, Японію, Норвегію, звідки привіз серію чудових етюдів і картин, написаних з натури. З часом живописна манера художника зазнає змін. Він починає писати широко, легко, невимушено. Колір у його картинах насичений світлом. Незмінною в Антона Кашшая залишається любов до композиції пейзажу-картини, узагальнених образів Карпат. Це такі твори, як “Зимовий пейзаж”, “Срібляста зима”, “Жовтень”, “Околиця села”, “Гірські луки” та інші. До кінця свого життя А. Кашшай продовжував творчо працювати, перебуваючи в постійному пошуку. Роботи художника 80-х років – “Березень”, “На узліссі”, “Золота осінь”, “Верховинська весна”, “Осінній мотив” – свідчать про незгасну душевну молодість мистця.

За видатні успіхи в розвитку закарпатської художньої школи А. Кашшаю у 1960 р. присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в 1964 р. – звання народного художника УРСР.

Помер Антон Михайлович Кашшай 30 грудня 1991 р.

Сьогодні картини визнаного у світі майстра є раритетними. Вони прикрашають найкращі світові колекції українського мистецтва.

Олена Кашшай, мистецтвознавець